Проблема технічної солі
Всі ці слова про користь рожевої гімалайської солі актуальні лише для якісного товару. До того ж у багатьох є сумніви щодо 90 корисних мікроелементів.
Як вдалося з’ясувати, в Пакистані виробляють 2 види цього продукту. Один з них є високоякісним. Саме йому й присвячені всі хвалебні відгуки, а також цілі статті. Другий тип — це технічний.
Ось тут і відкривається головна проблема. Технічний вид таким рівнем користі, а також якості не відрізняється. Її пускають на виробництво дешевої косметики, скрабів. Шахраї видають за високоякісну технічну. І продають за завищеною ціною.
найцінніший вид відправляють у країни Європи, а також у США.
У підсумку лише мала частка представленої у нас гімалайської солі є не технічною. І це важливо враховувати.
Як визначити фальсифікат
Нас цікавить саме гімалайська рожева сіль — як відрізнити підробку.
Сам фальсифікат виробляють досить просто. Беруть звичайну дешеву сіль, яка візуально виглядає як оригінал. І просто забарвлюють її. Використовуються натуральні або синтетичні барвники.
Для перевірки є 3 ефективних способу.
- Перший спосіб. Якщо у вас є рожева сіль, то як відрізнити підробку? Досить легко. Потрібно ложка продукту і склянку води. Ретельно розмішайте чайну ложку у воді. Та почекайте 2-3 хвилини. Якщо побачите осад з дрібних рожевих частинок, а також забарвлену воду, то висновок очевидний. Вам продали фальсифікат;
- Другий спосіб. Тут також потрібна вода. Потрібно намочити крупинки, взяти кілька, і провести ними по аркушу білого паперу. Натуральний продукт ніхто не залишає кольорового сліду. Оскільки в природному мінералі не містить барвників. Але якщо ви бачите слід рожевого відтінку, тоді висновок очевидний. Це підробка;
- Третій спосіб. Тут вже потрібні ваші смакові рецептори. У аналізованого товару сольовий смак куди менш виражений. Зате яскраво відчувається мінеральне післясмак.
По багатьом саме оригінальний смак дозволив цього продукту одержати широке поширення в кулінарії.
